Як уникати подвійного оподаткування між Україною й Німеччиною

Жінка стоїть біля прапорів Європейського Союзу та інших держав

Подвійне оподаткування не усувають однією довідкою або загальною заявою «я плачу податки в Україні». Спочатку визначають податковий рік і резидентство, потім класифікують кожен дохід, знаходять його статтю в угоді й лише після цього застосовують звільнення або зарахування. Якщо пропустити один крок, правильна цифра може опинитися не в тому полі.

Німеччина й Україна мають чинну угоду, яка діє з 1996 року. У травні 2026 року підписано новий текст, але до завершення внутрішніх процедур він не замінює чинний договір. Отже, назва документа та рік, за який подається декларація, так само важливі, як вид доходу.

Крок 1. Зафіксувати часову лінію

У таблиці на один рядок для кожної події записують: дату переїзду, доступне житло в обох країнах, робочі періоди, дні фізичної присутності, місце сім’ї, дату отримання доходу й державу платника. Це не формальність. Людина може стати резидентом Німеччини до першої німецької зарплати, якщо вже має тут житло, яким постійно користується.

Німецький необмежений податковий обов’язок закріплено в § 1 EStG. Wohnsitz визначає § 8 AO, а gewöhnlicher Aufenthalt — § 9 AO. Перебування понад шість місяців зазвичай створює звичайне місце перебування від початку, але короткі візити й винятки треба оцінювати за фактами.

Крок 2. Розв’язати конфлікт двох резидентств

Внутрішні закони можуть одночасно вважати людину резидентом обох держав. Тоді стаття 4 угоди не наказує просто порахувати 183 дні. Вона застосовує критерії послідовно: постійне житло, центр життєвих інтересів, звичайне перебування, громадянство, а за потреби — взаємне погодження органів.

Центр життєвих інтересів доводять сукупністю: де живе партнер і діти, де людина працює, веде бізнес, користується житлом, має основні економічні й особисті зв’язки. Реєстрація адреси або посвідка важливі, але жоден окремий документ не завжди перекриває фактичну картину.

Крок 3. Розкласти надходження за видами

Надходження Стаття, яку перевіряють першою Ключовий факт
Оренда української квартири Стаття 6 Місце нерухомості
Прибуток підприємства Стаття 7 Постійне представництво та реальна діяльність
Дивіденди Стаття 10 Компанія-платник і фактичний власник
Проценти Стаття 11 Джерело проценту, а не місце картки
Наймана робота Стаття 15 Де фізично виконувалася робота
Пенсія Стаття 18 Вид, платник і підстава виплати

Офіційний текст чинної угоди доступний через країнову сторінку BMF. Читати потрібно не лише статтю про вид доходу, а й визначення, спеціальні винятки та статтю 23 про метод усунення подвійного оподаткування.

німецькі податкові форми, калькулятор і євро
Німецькі податкові форми на столі з калькулятором, будильником, євро, олівцем і прапором Німеччини.. Ілюстративне зображення.

Крок 4. Визначити право на оподаткування

Фраза «може оподатковуватися» часто означає, що держава джерела має право стягнути податок, але не обов’язково позбавляє державу резидентства всіх повноважень. Подальший результат визначає стаття про усунення подвійності. В окремих статтях право належить лише одній державі; формулювання треба читати буквально.

Для зарплати правило 183 днів є винятком усередині статті 15, а не тестом резидентства. Воно працює лише коли одночасно виконані всі умови щодо тривалості перебування, роботодавця та постійного представництва, яке не несе витрати. Один невиконаний критерій руйнує весь виняток.

Крок 5. Обрати метод, а не віднімати податок навмання

Звільнення з прогресією

Частину українського доходу за угодою зазвичай звільняють у Німеччині, але враховують при визначенні ставки для інших оподатковуваних доходів. Німецьку основу Progressionsvorbehalt містить § 32b EStG. Наслідок може бути відчутним навіть без другого податку на саму українську суму.

Зарахування іноземного податку

Для певних доходів стаття 23 передбачає податковий кредит: Німеччина розраховує свій податок і зараховує допустиму українську суму в межах правил. Це не завжди повне повернення всього сплаченого за кордоном. Потрібні доказ остаточного податку, правильний вид доходу й відповідний період.

Неприпустимо самостійно вибирати вигідніший метод, якщо угода встановлює інший. Так само не слід віднімати український податок як звичайну витрату без перевірки, чи має він зараховуватися окремим механізмом.

Крок 6. Підготувати доказовий пакет

  • хронологія житла, перебування та роботи за рік;
  • договір або рішення, з якого виник дохід;
  • довідка про валову суму, а не лише чисте зарахування;
  • підтвердження українського податку й остаточності нарахування;
  • розрахунок у євро з послідовно застосованим курсом;
  • коротка записка з номером статті угоди та методом;
  • переклад ключових полів, якщо зміст не очевидний.

Для іноземних фактів § 90 AO покладає на платника ширший обов’язок сприяти з’ясуванню обставин. Finanzamt не зобов’язаний самостійно відновлювати українську операцію за фрагментами виписки.

Крок 7. Не пропустити обов’язок подання

Іноземний дохід, який впливає на ставку, може створити Pflichtveranlagung. Серед тригерів § 46 EStG називає певні доходи та виплати понад 410 євро, що не були обкладені через зарплатне утримання або підпадають під прогресію. Це треба перевіряти разом з іншими обставинами, а не орієнтуватися лише на очікувану доплату.

Стандартний строк подання для декларацій, які людина подає самостійно, визначає § 149 AO. Для конкретного року можливі перехідні правила або продовження, тому дату треба звіряти саме за відповідний період.

Крок 8. Перевірити, який договір діє

Сторінка BMF про нову угоду від 19 травня 2026 року повідомляє про ратифікаційний статус. До набрання чинності та визначеної дати застосування старий текст залишається робочою основою. Після зміни угоди перехідні положення можуть розвести різні види податків за різними датами.

Це особливо важливо для матеріалів з інтернету: стаття може цитувати новий договір ще до того, як він почав регулювати декларацію читача. Надійна позиція завжди містить назву угоди, податковий рік і дату її застосування.

Контрольна формула справи

Для кожного доходу має скластися одне речення: «У році X особа була резидентом Y; дохід Z підпадає під статтю N; держава A має таке право; держава B усуває подвійність методом M; суму підтверджують документи 1–4». Якщо будь-яка частина порожня, декларацію ще рано переносити у форму.

Можна читати далі

Денис Галандзовський — український автор, медійний коментатор і digital creator, який спеціалізується на темі українців за кордоном.