Якщо день зарплати минув, а грошей немає, працівник у Польщі не зобов’язаний місяцями слухати обіцянки про «затримку бухгалтерії» або чекати, поки в компанії з’являться кошти. Невиплачена зарплата — це борг роботодавця, який можна офіційно вимагати через Państwowa Inspekcja Pracy або суд.
При цьому я б не починав одразу з конфлікту.
Іноді справді трапляється банківська помилка, неправильно внесений номер рахунку або технічний збій. Але якщо після одного нормального запитання відповідь перетворюється на «наступного тижня», «клієнт нам ще не заплатив» чи «почекайте до кінця місяця», варто переходити від усних домовленостей до документів.
Особливо коли затримка повторюється.
Головне правило: не сперечайтеся про зарплату лише телефоном. З моменту, коли виникла проблема, залишайте письмовий слід.
Коли зарплата в Польщі вже вважається простроченою?
Для umowa o pracę роботодавець повинен установити конкретний день виплати.
В одній компанії це може бути останній день місяця, в іншій — п’яте або десяте число наступного.
Але якщо зарплата виплачується раз на місяць за вже відпрацьований місяць, її не можна безкінечно переносити. За загальним правилом виплата має відбутися не пізніше перших десяти днів наступного календарного місяця.
Наприклад, якщо в договорі або правилах компанії записано, що зарплата приходить до 7 числа, роботодавець не може самостійно вирішити, що цього місяця заплатить 18-го.
Якщо встановлений день виплати припадає на вихідний, гроші повинні бути виплачені раніше.
Є ще одна практична деталь.
Недостатньо, щоб бухгалтер натиснув кнопку переказу о 17:55 у день зарплати. На банківському рахунку працівника кошти мають з’явитися не пізніше встановленого дня виплати.
А якщо роботодавець каже, що в компанії немає грошей?
Це може пояснювати, чому виникла проблема. Але для працівника така відповідь не скасовує борг.
Роботодавець веде бізнес на власний ризик.
Працівник не стає співінвестором компанії лише тому, що клієнт затримав оплату рахунку або фірма втратила великий контракт.
Тому фрази:
- «нам не заплатив замовник»;
- «чекаємо гроші з Німеччини»;
- «зараз складний місяць»;
- «спочатку заплатимо постачальникам»;
- «зарплата буде, коли з’являться кошти»
не перетворюють прострочену зарплату на законну затримку.
Що зробити в перший день затримки?
Я б починав із простого письмового повідомлення.
Не потрібно одразу погрожувати судом.
Напишіть роботодавцю або бухгалтерії, що встановлений строк виплати минув, коштів на рахунку немає, і попросіть назвати точну дату переказу.
Найкраще використовувати канал, який потім можна зберегти:
- електронну пошту;
- службовий месенджер;
- SMS;
- письмове звернення до HR;
- лист, переданий роботодавцю з підтвердженням отримання.
Якщо вам відповіли телефоном, після розмови можна коротко написати:
Так через два тижні не виникне суперечки про те, хто що обіцяв.
Чи потрібно надсилати офіційну вимогу про оплату?
Перед зверненням до PIP або суду це не є обов’язковим етапом у кожній справі.
Але практично wezwanie do zapłaty дуже корисне.
У ньому варто вказати:
- своє ім’я та прізвище;
- назву роботодавця;
- період, за який не виплачена зарплата;
- суму боргу;
- дату, коли гроші повинні були бути виплачені;
- короткий строк для добровільної оплати;
- номер рахунку;
- інформацію, що в разі відсутності оплати справа буде передана до PIP або суду.
Не потрібно писати п’ять сторінок юридичною мовою.
Зміст може бути простим:
Лист краще надіслати так, щоб залишилося підтвердження доставки.
Які докази потрібно зберегти?
Не чекайте моменту, коли роботодавець заблокує корпоративну пошту або забере доступ до робочої системи.
Збережіть усе, що підтверджує сам факт роботи та суму, яку вам повинні були заплатити.
- umowa o pracę або umowa zlecenia;
- анекси до договору;
- графіки;
- облік робочого часу;
- листи присутності;
- розрахункові листки;
- попередні банківські перекази від роботодавця;
- листування з керівником;
- листування з бухгалтерією;
- SMS про робочі зміни;
- службові завдання;
- фотографії графіків;
- контакти колег, які можуть підтвердити виконання роботи.
Працівник також має право попросити роботодавця показати документи, на підставі яких була розрахована його зарплата.
Це корисно, коли гроші прийшли, але сума менша, ніж очікувалося.
Що робити, якщо зарплату виплатили лише частково?
Правила ті самі.
Якщо за договором вам належить 6 000 zł, а роботодавець без пояснення переказав 4 500 zł, решта не перестає бути зарплатою лише тому, що якась частина вже надійшла.
Попросіть письмовий розрахунок.
Особливо якщо роботодавець посилається на:
- штраф;
- пошкодження обладнання;
- нестачу товару;
- борг перед компанією;
- погану якість роботи;
- невиконаний план.
Роботодавець не може довільно відняти із зарплати будь-яку суму, яку вважає справедливою.
Для утримань із wynagrodzenia за umowa o pracę існують окремі правила та обмеження.
Куди скаржитися на роботодавця?
Основний орган — Państwowa Inspekcja Pracy.
Скаргу подають до відповідного Okręgowego Inspektoratu Pracy або його територіального відділення, пов’язаного з місцезнаходженням роботодавця.
У зверненні потрібно вказати:
- своє ім’я та прізвище;
- свою адресу;
- назву роботодавця;
- адресу роботодавця;
- опис порушення;
- за який період немає зарплати;
- за можливості — суму заборгованості.
Анонімну скаргу PIP не розглядатиме.
Але це не означає, що інспектор прийде до фірми й повідомить директору: «на вас поскаржився Іван».
Дані заявника захищені. Інформація про те, що перевірка почалася саме через його скаргу, також не повинна розкриватися без письмової згоди заявника.
Як подати скаргу до PIP?
Є кілька способів.
- Особисто в інспекції.
- Поштою з власноручним підписом.
- Електронно з кваліфікованим підписом.
- Електронно з podpisem zaufanym.
- Електронно з podpisem osobistym.
- Через e-Doręczenia.
Звичайний анонімний e-mail на кшталт «перевірте цю фірму, вони не платять» не є правильно оформленою скаргою працівника.
Що може зробити інспектор праці?
Інспектор має право зайти до роботодавця, перевірити документацію, облік часу, розрахунки зарплати та отримати пояснення.
Якщо з документів випливає, що працівникові належить конкретна невиплачена сума, інспектор може наказати роботодавцю її виплатити.
Такий наказ підлягає негайному виконанню.
Інспектор може також розпочати провадження щодо правопорушення проти прав працівника.
За невиплату зарплати в установлений строк, безпідставне її зменшення або незаконне утримання передбачений штраф від 1 000 до 30 000 zł.
Штраф при цьому не замінює зарплату.
Тобто роботодавець не може заплатити державі штраф і на цьому закрити борг перед працівником.
PIP карає за порушення, але сам борг перед працівником нікуди не зникає.
Чи завжди PIP поверне гроші?
Ні, і це важливо розуміти.
Інспекція дуже ефективна, коли ситуація очевидна: є umowa o pracę, є встановлена зарплата, є список виплат і видно, що гроші працівнику не перерахували.
Складніше, якщо сторони сперечаються про саме право на гроші.
Наприклад:
- роботодавець стверджує, що премія була добровільною;
- сторони по-різному рахують понаднормові години;
- немає нормального обліку робочого часу;
- спір стосується фактичного існування трудових відносин;
- компанія заперечує домовленість про вищу зарплату.
Тоді остаточне рішення може потребувати суду.
Чи можна одночасно звернутися до PIP і суду?
Так.
Не потрібно вибирати один механізм назавжди.
Скарга до інспекції не позбавляє права подати позов.
І навпаки.
У багатьох ситуаціях я б діяв так: спочатку письмова вимога, потім PIP, а якщо грошей досі немає або роботодавець заперечує суму — суд.
Але коли борг великий, компанія закривається або власник уже перестав виходити на зв’язок, немає сенсу місяцями чекати добровільної оплати.
Що можна вимагати в суді?
Насамперед саму невиплачену зарплату.
Але не тільки її.
До позову можна включити належні відсотки за прострочення від дня, коли конкретна виплата повинна була бути здійснена, і до дня фактичної оплати.
Наприклад, якщо зарплата за червень мала бути на рахунку 10 липня, відсотки рахуються з моменту прострочення цієї виплати.
Якщо не виплачені зарплати за три місяці, для кожної з них буде своя дата виникнення прострочення.
У позові потрібно чітко визначити суму, період і підставу вимоги.
Скільки коштує позов до суду праці?
Для працівника сам позов у першій інстанції не повинен створювати судового збору лише через те, що він вимагає невиплачену зарплату.
Це важливо, бо роботодавці інколи лякають людей фразою: «Адвокат і суд коштуватимуть більше, ніж твоя зарплата».
Адвокат справді може бути платним.
Але адвокат не є обов’язковим для подання звичайного позову про зарплату.
При великих і складних спорах юридична допомога може бути виправданою, особливо якщо справа стосується кількох договорів, понаднормових годин або встановлення самого трудового відношення.
Скільки часу є на подання позову?
Не відкладайте справу на роки.
Вимоги з трудових відносин загалом мають трирічний строк давності.
Він рахується від дня, коли конкретна виплата стала належною.
Тобто кожна зарплата має власний строк.
Якщо роботодавець не заплатив за січень, лютий і березень, не потрібно рахувати три роки від останнього місяця для всього боргу.
Час для кожної невиплаченої суми йде окремо.
Що робити, якщо я працював без письмового договору?
Ситуація гірша з точки зору доказів, але це не означає, що роботодавець отримує право на безкоштовну працю.
Потрібно зібрати все, що показує реальні відносини між сторонами:
- переписку про прийом на роботу;
- домовленість про ставку;
- графік;
- фотографії з робочого місця;
- геолокацію;
- службові чати;
- попередні готівкові або банківські виплати;
- свідчення колег;
- доступ до корпоративних систем;
- робочі завдання.
Особливо важливо показати, хто визначав час і місце роботи, хто давав завдання та кому людина підпорядковувалася.
Бо назва договору — або навіть його повна відсутність — не завжди вирішує, якими насправді були відносини.
Що змінилося для umowa zlecenia у 2026 році?
Цивільний договір і umowa o pracę — це не одне й те саме.
За umowa zlecenia застосовується передусім цивільне право, а не весь комплекс гарантій Кодексу праці.
Але для багатьох zlecenia законом установлена мінімальна погодинна ставка.
У 2026 році вона становить 31,40 zł brutto за годину.
Якщо договір укладено більше ніж на один місяць, виплата в розмірі, що відповідає мінімальній ставці, повинна здійснюватися не рідше одного разу на місяць.
PIP може перевіряти дотримання цих правил.
Але якщо спір стосується ширшої суми за цивільним договором, наприклад домовлених 8 000 zł за проєкт, справа може вже належати до цивільного суду.
А якщо umowa zlecenia насправді була звичайною роботою?
Це окрема тема, яка стала ще важливішою влітку 2026 року.
Якщо на папері написано umowa zlecenia або навіть B2B, але в реальності людина:
- щодня приходить у визначений час;
- працює у визначеному роботодавцем місці;
- підпорядковується керівнику;
- не може передати завдання іншій особі;
- працює фактично як звичайний штатний працівник,
сама назва договору ще не закриває питання.
Із 8 липня 2026 року PIP має ширші повноваження щодо перевірки цивільних договорів, які використовуються замість трудових.
Це особливо актуально для людини, яка досі працює у цій компанії.
Якщо співпраця вже завершена, спір щодо встановлення трудових відносин і пов’язаних вимог у багатьох ситуаціях доведеться вирішувати через суд.
Чи може українець скаржитися до PIP?
Так.
Українське громадянство не позбавляє працівника права вимагати зароблені гроші.
Не має значення, чи має людина PESEL UKR, CUKR, карту побиту або іншу законну підставу перебування.
Якщо йдеться про порушення трудового законодавства, PIP перевіряє роботодавця за польськими правилами.
При цьому інспекція має компетенцію також у сфері легальності працевлаштування іноземців.
Саме тому людині, яка працювала з проблемами в документах, краще не вигадувати обставини у скарзі.
Потрібно описувати реальну ситуацію.
Що робити, якщо роботодавець погрожує звільненням за скаргу?
Не потрібно видаляти листування або відмовлятися від своїх вимог лише через таку погрозу.
Збережіть повідомлення.
Якщо після вимоги виплатити законну зарплату роботодавець починає чинити тиск, це може стати важливою частиною подальшої справи.
Водночас не варто самостійно припиняти виходити на роботу лише тому, що зарплата затрималася.
Поки трудові відносини тривають, у працівника залишаються його власні обов’язки.
Якщо ви хочете розірвати договір через серйозні порушення роботодавця, це потрібно робити юридично правильно.
Чи можна звільнитися одразу через невиплату зарплати?
Кодекс праці передбачає можливість розірвати umowa o pracę без періоду попередження, якщо роботодавець допустив тяжке порушення своїх основних обов’язків перед працівником.
Свідома невиплата зарплати може за певних обставин бути таким порушенням.
Але я б не трактував це як автоматичне правило:
«зарплата запізнилася на один день — завтра я не виходжу».
Якщо працівник неправильно застосує цей механізм, роботодавець сам може піти до суду та вимагати компенсацію.
Тому при значній або повторюваній невиплаті перед розірванням договору без wypowiedzenia краще перевірити конкретні обставини з юристом або PIP.
Якщо підстави справді існують, працівник може також мати право на компенсацію, пов’язану з таким способом припинення договору.
Що з невикористаною відпусткою після звільнення?
Роботодавець не може сказати: «Ти вже звільнився, тому за відпустку забудь».
Якщо після припинення трудових відносин залишився невикористаний оплачуваний urlop, за нього може належати грошовий еквівалент.
Із 27 січня 2026 року Кодекс праці прямо регулює строк такої виплати.
Зазвичай еквівалент виплачують у строк виплати останньої зарплати.
Якщо звичайний день зарплати вже минув до моменту закінчення договору, роботодавець має окремий строк — до 10 днів від припинення трудових відносин.
Тому після звільнення перевіряйте не лише останню зарплату, а й urlop, понаднормові години та інші належні виплати.
Що робити, якщо компанія закривається або оголосила банкрутство?
Тут стратегія змінюється.
Якщо роботодавець просто не хоче платити, працюють PIP і судове стягнення.
Якщо ж компанія юридично стала неплатоспроможною, існує Fundusz Gwarantowanych Świadczeń Pracowniczych.
FGŚP створений саме для ситуацій, коли працівник має законні вимоги, але роботодавець через неплатоспроможність не здатний їх виконати.
Фонд може покривати визначені законом вимоги, серед яких:
- зарплата;
- оплата певних періодів простою;
- деякі виплати під час хвороби;
- оплата відпустки;
- окремі компенсації;
- еквівалент за невикористану відпустку.
Але FGŚP не є фондом для будь-якої фірми, яка просто два тижні затримує зарплату.
Потрібні визначені законом обставини неплатоспроможності роботодавця.
А якщо роботодавець просто зник?
Не чекайте нескінченно.
Перевірте, чи компанія продовжує існувати в реєстрах, чи не розпочато ліквідацію, реструктуризацію або процедуру банкрутства.
Збережіть усі документи до того, як зникнуть офіс, сайт і корпоративні акаунти.
Паралельно звертайтеся до PIP.
Якщо є ознаки офіційної неплатоспроможності, потрібно вже перевіряти можливість отримання коштів через FGŚP.
Чи може невиплата зарплати стати кримінальною справою?
Одна затримана зарплата не означає автоматичного кримінального провадження.
Але якщо порушення прав працівників є злісним або систематичним, ситуація може вийти за межі звичайного трудового правопорушення.
Польське законодавство передбачає кримінальну відповідальність за злісне або наполегливе порушення прав працівника.
Юридичну кваліфікацію в такому випадку дають уповноважені органи, а не сам працівник у скарзі.
Тому не потрібно писати роботодавцю, що він «точно злочинець».
Описуйте факти: скільки місяців немає грошей, скільки працівників постраждало, що вам відповідали і які документи це підтверджують.
Яку мінімальну зарплату повинні платити у 2026 році?
Для працівника на повний etat мінімальне wynagrodzenie у 2026 році становить 4 806 zł brutto на місяць.
Для неповного робочого часу сума розраховується пропорційно.
Для визначених umowa zlecenia мінімальна погодинна ставка становить 31,40 zł brutto.
Ці дві цифри не потрібно змішувати.
Людина на umowa o pracę не має загальної законної «мінімальної погодинної ставки 31,40 zł». Для неї працює система мінімальної місячної зарплати.
Що робити, якщо роботодавець платить частину офіційно, а частину в конверті?
Це значно ускладнює доказування неофіційної частини.
Якщо в договорі написано 4 806 zł, а фактично роботодавець усно обіцяв ще 2 000 zł готівкою, саме ця додаткова домовленість може стати предметом спору.
Тому зберігайте:
- повідомлення про реальну ставку;
- фотографії конвертів або розрахунків, якщо вони містять дані;
- попередні підтвердження виплат;
- листування з менеджером;
- свідків.
Не підписуйте документ, у якому зазначено, що вся зарплата виплачена, якщо фактично ви отримали лише частину.
Чи потрібно підписувати список виплат, якщо грошей не дали?
Ні.
Особливо небезпечно ставити підпис під формулюванням, що працівник отримав готівку, якщо жодних грошей він не бачив.
Роботодавець потім використовуватиме такий документ як доказ виплати.
Якщо вам дають документ для підпису і ви не розумієте його зміст, попросіть копію та прочитайте спокійно.
Не потрібно підписувати його «бо бухгалтерія сказала».
Як би я діяв на практиці?
- Перевірив би точний день виплати.
Договір, regulamin wynagradzania або попередні виплати.
- Зробив би скриншот рахунку.
Щоб зафіксувати відсутність переказу після строку.
- Написав би роботодавцю.
Спокійно, без сварки, але письмово.
- Зібрав би документи.
Договір, графіки, переписку, розрахунки.
- Надіслав би wezwanie do zapłaty.
Особливо якщо перша обіцяна дата також минула.
- Звернувся б до PIP.
Коли роботодавець продовжує затягувати або проблема повторюється.
- Не відкладав би суд при великій сумі.
Особливо якщо видно, що компанія має фінансові проблеми.
- Перевірив би всі інші борги.
Понаднормові години, urlop, премії, останню зарплату.
- При ознаках банкрутства перевірив би FGŚP.
Тут звичайне очікування вже може бути найгіршою стратегією.
Найпоширеніші помилки?
«Почекаю ще місяць, бо начальник пообіцяв»?
Одна коротка затримка може бути технічною. Кілька повторних обіцянок — уже сигнал переводити розмову в письмову форму.
«Не піду на роботу, поки не заплатять»?
Самовільна відсутність може створити вже проблему для працівника. Припинення роботи або договору потрібно оформляти належним способом.
«До PIP можна написати анонімно»?
Офіційна скарга повинна містити дані заявника. Водночас PIP захищає його особу під час контролю.
«PIP і суд — це одне й те саме»?
Ні. Інспекція контролює дотримання законодавства та може видавати приписи. Суд вирішує спори і присуджує конкретні вимоги.
«Якщо я українець, краще не скаржитися»?
Право на зароблену зарплату не залежить від польського громадянства.
«Без паперового договору гроші вже не повернути»?
Стає складніше доводити умови, але реальну роботу можна підтверджувати іншими доказами.
«Якщо фірма банкрутує, зарплата втрачена назавжди»?
Не обов’язково. Для визначених випадків неплатоспроможності існує FGŚP.
Коротко про головне
Поширені запитання
Скільки роботодавець може затримувати зарплату?
Закон не дає роботодавцю додаткового «дозволеного періоду затримки». Якщо встановлений день виплати минув, зарплата вже прострочена.
Чи можна поскаржитися до PIP, не повідомляючи роботодавця?
Так. У скарзі потрібно вказати свої дані, але PIP захищає особу заявника та без його письмової згоди не повинна розкривати, що контроль проводиться через його звернення.
Чи потрібно спочатку звернутися до PIP перед судом?
Ні. Працівник може звернутися безпосередньо до суду праці. Скарга до PIP і судовий позов є окремими способами захисту прав.
Чи можна вимагати відсотки за затримку зарплати?
Так. У позові можна вимагати невиплачену зарплату разом із належними відсотками за період прострочення.
Чи допоможе PIP при umowa zlecenia?
PIP контролює, зокрема, виплату винагороди відповідно до законної мінімальної погодинної ставки. Ширші спори з цивільного договору можуть вимагати звернення до суду. Якщо zlecenie фактично приховує трудові відносини, з липня 2026 року PIP має ширші повноваження для перевірки такої ситуації.
Що робити, якщо роботодавець не дав письмового договору?
Потрібно зібрати докази фактичного виконання роботи та домовленої оплати: листування, графіки, попередні платежі, робочі завдання та свідчення інших працівників. Залежно від обставин можна звернутися до PIP або суду.
Чи можна звільнитися без відпрацювання, якщо зарплату не платять?
У разі тяжкого порушення основних обов’язків роботодавця Кодекс праці допускає негайне розірвання договору працівником. Однак не кожна коротка затримка автоматично дає таке право, тому перед цим варто оцінити конкретні обставини.
Висновок
Коли роботодавець у Польщі не виплачує зарплату, найгірша стратегія — місяцями залишатися лише на рівні усних обіцянок.
Почніть із письмового запиту.
Зафіксуйте суму.
Збережіть договір, графік, листування та банківські операції.
Якщо роботодавець не реагує, надсилайте wezwanie do zapłaty та звертайтеся до PIP.
Коли грошей усе одно немає або компанія заперечує сам борг, залишається суд.
Зарплата — це не добра воля роботодавця і не винагорода, яку можна відкласти до кращих часів. Якщо робота виконана, а строк виплати настав, працівник має право вимагати свої гроші.
Окремої уваги потребують umowa zlecenia, робота без письмового договору та ситуації, коли фірма фактично стає неплатоспроможною. Там правильний шлях може відрізнятися.
Але і в цих випадках не потрібно виходити з логіки «немає umowa o pracę — немає жодних прав».
У польській системі важливі не лише папери, а й те, яку роботу людина реально виконувала, на яких умовах і яку оплату їй обіцяли.