§24 і притулок часто згадують в одному реченні, ніби це дві версії тієї самої заяви. Насправді вони відповідають на різні питання. Тимчасовий захист створено для швидкого колективного прийому визначених груп людей, які виїхали з України. Процедура притулку досліджує особисті причини переслідування або іншої серйозної небезпеки для конкретної людини.
Через цю різницю рішення «перейти на asylum» не слід приймати як технічний спосіб продовжити проживання після §24. Воно запускає окрему процедуру з інтерв’ю, доказами, правилами прийому та можливими наслідками відмови.
Перше питання: захист надано групі чи оцінюється особиста історія
Підстава §24 AufenthG пов’язана з механізмом тимчасового захисту ЄС. Право Німеччини закріплено в §24 Закону про перебування, а рамку створює Директива 2001/55/EC. Чинне рішення ЄС продовжує захист визначених груп до 4 березня 2028 року.
Заява про притулок є проханням перевірити індивідуальну потребу в міжнародному захисті. §13 AsylG описує, коли волевиявлення вважається такою заявою. Розглядом займається Bundesamt für Migration und Flüchtlinge — BAMF, а не звичайний відділ Ausländerbehörde, який веде посвідку за §24.
Отже, сама війна як загальна обставина і особистий страх переслідування — не тотожні аргументи. BAMF з’ясовує факти, маршрут, наявні документи та причини, через які саме заявник не може повернутися. Результат залежить від індивідуальної оцінки, а не від того, скільки років людина прожила в Німеччині.
Друге питання: що зміниться вже під час процедури
Учасник процедури притулку отримує інший документ і підпорядковується спеціальним правилам щодо проживання, переміщення, прийому та доступу до праці. Конкретні наслідки залежать від етапу й обставин. Офіційний опис послідовності — реєстрація, особиста заява, інтерв’ю, перевірка й рішення — публікує BAMF.
Саме тому подавати заяву лише через чутку про завершення §24 небезпечно. Треба заздалегідь з’ясувати, що буде з чинним Aufenthaltstitel, виплатами, роботою, адресою та членами сім’ї. Усна порада знайомого, який проходив процедуру в іншій федеральній землі або за інших фактів, не дає надійної відповіді.
Водночас наявність тимчасового захисту не скасовує права просити притулок. Питання не в тому, «дозволено чи ні», а в тому, чи є індивідуальні підстави та чи людина розуміє наслідки. Якщо історія стосується переслідування, політичної діяльності, належності до певної групи або персональної загрози, її варто конфіденційно обговорити з кваліфікованим консультантом чи адвокатом.
Третє питання: які докази існують поза пам’яттю заявника
На інтерв’ю важлива повна й послідовна особиста розповідь. Проте документи можуть пояснити дати та події: рішення органів, повістки, медичні записи, заяви до поліції, листування, фотографії, матеріали про діяльність. Не слід створювати «кращу версію» історії або купувати довідки. Суперечності між формою, інтерв’ю та документами можуть серйозно зашкодити оцінці.
Якщо доказ залишився в Україні або його небезпечно отримувати, це пояснюють, а не приховують. Перекладач на інтерв’ю має передавати зміст; коли переклад явно неправильний, про це повідомляють одразу. Після розмови корисно зафіксувати для себе, що саме обговорювалося, і уважно перевірити протокол у межах доступної процедури.
Четверте питання: що означатиме негативне рішення
Відмова BAMF може мати короткий строк на судову реакцію, а тип відмови впливає на доступний засіб захисту. Чекати, поки знайомий перекладе лист «на вихідних», ризиковано. На конверті й рішенні фіксують дату вручення та того ж дня шукають консультацію з міграційного або asylum-права.
Так само необачно виходити з §24, розраховуючи, що повернути його можна буде одним листом. Чинне рішення ЄС підкреслює користування тимчасовим захистом лише в одній державі та дає державам інструменти перевіряти реєстрації. Індивідуальний статус після заяви про притулок треба з’ясувати до подання, а не після зміни документів.
Коли консультація потрібна до будь-якої заяви
До фахівця варто звернутися, якщо є попередня відмова в іншій країні, кілька громадянств, тривале проживання поза Україною, кримінальна справа, питання військових обов’язків, ризик для дитини або близькі члени сім’ї з різними статусами. Для родичів без українського громадянства окремо пояснені можливі умови в матеріалі про §24 для членів сім’ї.
На консультацію беруть паспорт, чинний eAT, усі рішення BAMF чи Ausländerbehörde, коротку хронологію проживання в різних країнах і документи про особистий ризик. Питання формулюють конкретно: який статус діє зараз, що змінить подання, які строки та що станеться з родиною. Така розмова корисніша за абстрактне «що краще — §24 чи asylum?».
Якщо проблема полягає в тому, що Ausländerbehörde відмовляє саме у §24, спершу треба прочитати підстави рішення. Це інша ситуація, ніж добровільний вибір між процедурами; орієнтири є у статті про відмову в §24.
Можна читати далі
Для базової процедури відкрийте гід про тимчасовий захист у Німеччині. Якщо питання виникло через майбутнє програми, прочитайте матеріал про підготовку до завершення тимчасового захисту. Жодна з цих статей не замінює персональної юридичної оцінки перед заявою про притулок.
Денис Галандзовський — український автор, медійний коментатор і digital creator, який спеціалізується на темі українців за кордоном.