Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський 27 вересня звинуватив президента Кароля Навроцького в спробі здобути підтримку на антиукраїнських настроях. Приводом для суперечки стала президентська промова в ООН 23 вересня: у ній не названо Україну, хоча Росію прямо засуджено за агресію проти сусідньої держави. Розбираємо, що саме сказав Сікорський в ефірі TVP Info і що записано в офіційному тексті виступу президента.
Сікорський пов’язав критику президента з його виступом в ООН
В інтерв’ю програмі «Pytanie dnia» 27 вересня Сікорський звернув увагу, що Навроцький не згадав Україну в промові перед Генеральною Асамблеєю ООН. На думку міністра, ця відсутність була дивною. Він також заявив про розбіжність між публічними позиціями президента й уряду в зовнішній політиці та назвав її порушенням конституції. Це оцінка Сікорського, наведена TVP Info, а не встановлений судом факт.
Відповідаючи на запитання про ставлення президента до Росії, міністр сказав, що, на його переконання, Навроцький бачить російську загрозу. Водночас він приписав президентові спробу підвищити власну популярність завдяки настроям проти України, які, за словами Сікорського, підігріваються ззовні. У тому самому інтерв’ю міністр говорив про російську кампанію, спрямовану на посилення ворожості поляків до українців і Європейського Союзу. Змішувати ці твердження в одне не слід: звинувачення президента в політичному розрахунку та твердження про російську інформаційну кампанію є різними тезами співрозмовника.
України за назвою немає, але про російську агресію йдеться
У опублікованому президентською канцелярією тексті промови від 23 вересня слово «Україна» не вжите. Але там сказано, що Росія намагається підкорити сусідню державу й дестабілізувати регіон. Президент також назвав російський відкритий напад, диверсії, саботаж і удари по портах та суднах, які перевозять зерно.
Отже, зауваження Сікорського щодо відсутності назви країни підтверджується стенограмою. Висновок, ніби президент у цій промові взагалі не говорив про російську агресію, стенограмі суперечив би. Різниця важлива: для міністра назвати Україну вголос було політично значущим, але зміст промови не зводиться до одного пропущеного слова. Намір Навроцького з самого тексту виступу встановити неможливо.
Цей нюанс не скасовує політичної ваги суперечки. На міжнародній трибуні формулювання щодо держави, яка зазнала нападу, помічають особливо уважно. Проте переказ без російських згадок перетворив би дискусію про акцент у виступі на неправдиве твердження про його повне мовчання щодо війни.
Чому міністр заговорив про конституцію
Сікорський критикував не лише промову, а й спосіб, у який президент та уряд представляють Польщу назовні. Стаття 146 Конституції Польщі відносить ведення зовнішньої політики до Ради міністрів. Водночас стаття 133 наділяє президента повноваженнями представника держави в міжнародних відносинах і передбачає його співпрацю в цій сфері з прем’єром та профільним міністром.
У цьому розподілі ролей і лежить предмет конфлікту: уряд очікує узгодженого зовнішньополітичного сигналу, а президент виголошує власну промову. Слова Сікорського про порушення конституції є його правовою та політичною оцінкою конкретної ситуації. Самої різниці в риториці недостатньо, щоб у новині встановлювати юридичне порушення або наперед говорити про його наслідки.
Що означає ця заява для українців у Польщі
Інтерв’ю міністра не є законом чи адміністративним рішенням. Воно саме по собі не змінює право на перебування, роботу або виплати для українців. Конкретні зміни в таких питаннях потрібно перевіряти за ухваленим актом, датою набрання чинності та повідомленням відповідальної установи. Натомість новина показує, як українська тема стала частиною публічної суперечки між двома найвищими центрами влади Польщі.
Сікорський пов’язав антиукраїнські настрої з діями ззовні, але його інтерв’ю не є доказом того, що кожне критичне висловлювання в Польщі має таке походження. Для розуміння самої дискусії корисно відділяти три речі: дослівний зміст промови, оцінку міністра й чинні правила для людей. Якщо вас цікавить ширший контекст того, як формується образ українців у польській політиці, на сайті є окремий розбір звинувачень на адресу українців.
Можна читати далі
- Українці в Польщі «живуть за чужий рахунок»? — розбір одного з поширених тверджень про українців.
- Ракета в Польщі: чому праві звинувачують Україну — інший приклад політичної суперечки навколо української теми.
Денис Галандзовський — український автор, медійний коментатор і digital creator, який спеціалізується на темі українців за кордоном.