Іноземці витратили у Польщі 14,2 млрд злотих на товари й послуги у другому кварталі 2026 року. Головне статистичне управління Польщі GUS оприлюднило ці дані 24 вересня; сума на 8,7% більша, ніж у тому самому кварталі 2025-го. Для українців у Польщі важлива не лише цифра, а й те, кого саме статистика рахує «іноземцями» і чому ці дані не описують усіх українців, які тут живуть.
Звіт охоплює рух через кордон та витрати під час поїздок. У ньому не підраховано особисті податки кожної міграційної групи, соціальні виплати чи загальний внесок мешканців України в економіку Польщі.
Скільки витратили по обидва боки кордону
За оприлюдненим 24 вересня повідомленням GUS, витрати іноземців у Польщі зросли на 8,7% проти другого кварталу минулого року, а витрати мешканців Польщі за кордоном — на 9,0%. PAP Biznes, посилаючись на дані GUS, наводить абсолютні суми: 14,2 млрд злотих покупок іноземців у Польщі та 9,4 млрд злотих витрат мешканців Польщі за її межами. На фото обкладинки — ілюстративний кадр пункту пропуску з прапорами Польщі та України; він не є зображенням усіх перетинів, включених до дослідження.
Різниця між цими сумами становить 4,8 млрд злотих. Це арифметична різниця між двома видами витрат подорожніх за квартал, а не чистий прибуток польської держави. Із вартості покупок оплачують самі товари, роботу, доставку та інші витрати; бюджетні надходження потрібно вимірювати окремо.
Порівняння з попереднім кварталом GUS теж показує зростання витрат, але весняні поїздки не обов’язково подібні до зимових. Річний показник зіставляє той самий сезон, проте й він вимірює суми в поточних цінах. Збільшення суми на 8,7% саме по собі не доводить, що люди купили на 8,7% більше товарів: частину зміни можуть пояснювати ціни й склад покупок.
78,4 млн перетинів — це скільки людей?
GUS нарахував за квітень–червень 2026 року 78,4 млн перетинів кордону Польщі в обох напрямках. Це на 1,6 млн більше, ніж за такий самий період 2025 року. Із загальної кількості 55,6% припадало на іноземців-нерезидентів, а 44,4% — на резидентів Польщі. Рух іноземців зріс на 1,3%, мешканців Польщі — на 3,1% у річному порівнянні.
Один перетин не дорівнює одній новій людині. Той, хто виїхав з Польщі та повернувся, з’являється в обліку щонайменше двічі; часті поїздки однієї людини додають ще більше записів. Тому число 78,4 млн не слід перетворювати на твердження, що стільки іноземців відвідали Польщу або стільки людей переїхало до неї.
Є і друга пастка в термінах. У короткому повідомленні GUS прямо розрізняє іноземців нерезидентів та мешканців Польщі резидентів. Громадянин України, який постійно мешкає у Польщі, не стає «прикордонним іноземцем-нерезидентом» лише через свій паспорт. Отже, частку 55,6% не можна читати як частку українських біженців або працівників.
Що відомо про поїздки через українську ділянку
У викладі даних GUS, який оприлюднила PAP, на тих, хто перетинав сухопутний кордон з Україною, припало 19,5% витрат іноземців, пов’язаних із перетином усіх сухопутних кордонів Польщі. Найбільша частка в цій групі — 51,3% — пов’язана з німецькою ділянкою. Це розподіл за ділянками кордону, а не за національністю покупця.
Число 19,5% також не слід механічно множити на всі 14,2 млрд злотих. Його знаменник — витрати іноземців, які перетинали сухопутні кордони, тоді як загальна сума охоплює ширший обсяг поїздок. Без суми саме для сухопутного кордону та методики розподілу ми не отримуємо звідси окремого підсумку «скільки витратили українці».
Чого ці цифри не доводять у суперечці про українців
На підставі квартального звіту про кордон не можна підтвердити чи спростувати тезу, що українці в Польщі «живуть за чужий рахунок». Звіт рахує поїздки та покупки певних категорій подорожніх. Для розмови про людей, які оселилися у Польщі, потрібні дані про зайнятість, податки, внески й виплати з визначеним періодом та однаковим колом осіб.
Плутанина працює і в іншому напрямку: не варто називати всі 14,2 млрд «внеском українців». У суму входять витрати іноземців, пов’язані з різними напрямками поїздок, а дані за конкретним кордоном не розкривають паспортів усіх покупців. Коректна, хоч і скромніша фраза: іноземні подорожні купили у Польщі товарів і послуг на 14,2 млрд злотих за другий квартал.
Коли ці числа використовують у політичній суперечці, спершу треба подивитися на одиницю вимірювання та групу людей у заголовку таблиці GUS. «Перетини» описують рух, «злоті витрат» — покупки, «нерезиденти» — зв’язок людини з країною проживання у статистичному обліку. Жодне з цих слів не є синонімом «усі українці в Польщі».
Практичний висновок із вересневого звіту
Повідомлення GUS, доступне станом на 28 вересня, дає перевірений орієнтир для прикордонного споживання: рух і витрати подорожніх у другому кварталі зросли проти торішнього, а покупок іноземців у Польщі було на 4,8 млрд злотих більше, ніж витрат мешканців Польщі за кордоном. Ці показники корисні для розуміння торгівлі та поїздок, якщо залишити при них період, одиниці та визначення груп.
Для українця, який проживає в Польщі, ця публікація не змінює правил перебування, перетину кордону чи соціальних виплат. Її цінність — у точних межах цифр: наступного разу, коли 78,4 млн назвуть «кількістю приїжджих», а 14,2 млрд — «податками українців», можна звірити ці слова з тим, що GUS насправді порахував.
Можна читати далі
Чи живуть українці в Польщі за чужий рахунок — про працю, податки й виплати мешканців, яких не вимірює прикордонний звіт. Чому українців зробили винними у проблемах Польщі — про ширший контекст економічних звинувачень.
Денис Галандзовський — український автор, медійний коментатор і digital creator, який спеціалізується на темі українців за кордоном.